|
|
Головна » 2014 » Березень » 2 » 2 березня - 155 років від дня народження Шолом-Алейхема, єврейського письменника
12:36 2 березня - 155 років від дня народження Шолом-Алейхема, єврейського письменника |
Шолом-Алейхем
(2 березня 1859 — 13 червня 1917)
Шолом-Алейхем (справжнє ім'я — Шолом Рабинович) народився 18 лютого (2 березня) 1859 р. в Переяславі (нині — Переяслав-Хмельницький) у сім'ї торговця й орендаря. Псевдонім його означає "мир вам!"
Невдовзі родина Рабиновичів переїхала до містечка Воронькова, розташованого неподалік, де і пройшло дитинство письменника. У своїх творах він увіковічив рідне місто під узагальненою назвою "Касрилівка" (від розповсюдженого серед єврейської бідноти імені Касрил). Цією назвою, як і соціально-побутовим описом, він хотів передати тяжке становище євреїв у царській Росії.
Як і всі єврейські діти з провінційних містечок того часу, Шолом спочатку вчився в хедері — початковій школі для навчання хлопчиків основ іудаїзму.
В автобіографічному романі "З ярмарку" та інших творах Шолом-Алейхем змальовував злидні й похмуре середовище в хедері — майже середньовічному закладі. Шолом вирізнявся з-поміж інших дітей не тільки блискучою пам'яттю, допитливим розумом, а й жвавим, веселим і пустотливим характером. Його пустощі зводилися переважно до того, що він уміло зображував різні вади чи недоліки дорослих. Він був майстер карикатурно наслідувати й передражнювати. Побачивши когось уперше, Шолом відразу знаходив у ньому щось незвичайне, смішне, відразу ж надувався, як пузир, і починав зображувати.
У ранньому дитинстві в Шолома виявився великий інтерес до казкового і фантастичного. Він дуже захоплювався українськими народними переказами. Глибокий вплив на вразливого хлопчика мали казки й легенди про Івана Мазепу, про Богдана Хмельницького, який нібито забрав у поміщиків і багатих євреїв скарби, привіз їх до Воронькова і якось уночі, при місяці, закопав. У творах Шолом-Алейхема часто присутні український колорит, чудові картини української природи.
Брат письменника Вольф Рабинович згадує, що молодий Шолом Дуже цікавився українським пісенним і казковим фольклором. Із Софіївки він привіз 1879 р. до Переяслава українські народні пісні й вірші Тараса Шевченка. "Коли я писав свої вірші, — згодом розповідав Шолом-Алейхем, — я вдень з вогнем шукав "Кобзаря", цю пісню пісень Шевченка, і не міг знайти. Я готовий був віддати що завгодно і скільки завгодно. І тепер я бачу, що не прогадав би, якби заплатив за найвищою ціною тільки за одну "Катерину".
Шолом познайомився з хлопчиком Меєром із Ведмедівки, який зачарував його прекрасними піснями й голосом. Вони бавилися в театр, ставили комедії на біблійні сюжети. Згодом Меєр став відомим актором, оперним співаком Михайлом Медведєвим.
У Воронькові батько Шолома вважався багатієм: він поставляв буряки на завод, орендував земську пошту, торгував зерном, мав магазин. Але матеріальне становище родини погіршувалося, прибутки меншали, наступали злидні, і в пошуках ліпших заробітків родина Рабиновичів знову переїхала до Переяслава. Тут Нохум Рабинович, заклавши останні цінні речі, відкриває заїжджий двір. Але матеріальне становище не поліпшилося. Убога обстановка в заїжджому домі Рабиновича не приваблювала багатих клієнтів. Вони зупинялися в затишних готелях.
Царат установив для євреїв "межу осілості" (щось на зразок гетто) — певні губернії, поза якими їм було заборонено селитися. Винятки допускалися тільки для купців першої гільдії, а також тих, хто зразково служив у війську чи мав університетську освіту і для ремісників (з 1865). Утім, закон про "межу осілості" мав класовий характер, бо купцями першої гільдії, а також особами з університетською освітою були представники заможних класів.
Заборона жити в селах позбавляла євреїв можливості займатися сільським господарством. Заборона жити в містах не давала працювати у промисловості, на транспорті. У вищих і середніх навчальних закладах для них була встановлена принизлива "відсоткова норма".
Шолом із дитинства бачив тяжке становище мас. Ставши письменником, він розповів правду про життя простого люду, був неперевершеним оповідачем народного горя.
1871 р. від холери вмерла мати Шолома Хас-Естер. Це був великий удар для сім'ї. Тендітна і в усьому покірна чоловікові, вона своєю невтомною працею забезпечувала лад у домі. Батько зовсім розгубився. Він безпорадно зітхав і повторював: "Боже, що робити? Як бути?"
Довелося дітей відправити в місто Богуслав до дідуся Мойше-Йосе і бабусі Гітл. Там Шолом уперше відчув себе сиротою, із сумом усвідомлюючи, що він зайвий рот і тягар. Батько одружився вдруге. Повернувшись до Переяслава, діти зустріли мачуху.
Під впливом відомого письменника-просвітителя Авраама Мапи (1807—1867) Шолом Рабинович почав писати власний роман. У мові й стилі, у загальному плані він копіював Maпy, змінивши тільки назву та імена героїв. Хоча твір і був наслідувальний, він мав успіх у батька і його товаришів. Вони були вражені й мовою, і стилістичними прийомами юного автора. Всі пророкували Шолому блискуче майбутнє.
Стало очевидним, що перебування хедер не розширить його кругозору. 4 вересня 1873 р. Шолом Рабинович почав учитися в російсько-мовному Переяславському повітовому училищі.
Спочатку було важкувато: погано знав російську, з нього глузували. Несприятлива ситуація склалася й удома: треба було допомагати в роботі, терпіти докори мачухи.
Але любов і прагнення до знань були в юнака досить сильні. І незабаром він домігся успіхів: йому як кращому учневі було призначено стипендію в розмірі 120 карбованців на рік. Це була серйозна матеріальна допомога для всієї родини.
П'ятнадцятирічним, прочитавши "Робінзона Крузо" Д.Дефо, Шолом відразу написав роман "Єврейський Робінзон Крузо", який також був схвалений батьком, сусідами і постояльцями заїжджого дому.
Він вивчив російську, читав О.Пушкіна, М.Гоголя, М.Лермонтова, М.Некрасова, М.Салтикова-Щедріна, Л.Толстого, М.Чернишевського, Д.Писарєва, В.Шекспіра, М.Сервантеса, В.Ґете, Ф.Шіллера, В.Гюго, О. де Бальзака та ін.
1876 р. Шолом закінчив училище на відмінно. Ще до того він почав підробляти, щоб продовжити навчання. Але вступити до Житомирського вчительського інституту не вдалося.
Він давав приватні уроки в містечку Ржищів поблизу Переяслава. Та місцеві "вчителі для дівчаток", які й так конкурували між собою, об'єдналися й почали цькувати новоявленого вчителя, розпускаючи про нього безглузді чутки. Перебування у Ржищеві стало неможливим. Дочекавшись кінця сезону, Шолом повернувся до Переяслава й дав слово більше ніколи не давати уроків у маленьких містечках. Після тривалих пошуків роботи, принизливих прохань, навіть голодування, Шолому, нарешті, вдалося одержати місце вихователя дочки заможного орендаря Елимелеха Лоєва в селі Софіївка. Добрі стосунки з господарем, повага його родини, тиша сільського життя і краса природи сприяли спокійному, врівноваженому стану душі мрійливого юнака. Та головне, що наповнювало всі три роки перебування Шолома в маєтку Лоєва справжнім щастям, була любов до учениці — Ольги Лоєвої, яка згодом і стала його дружиною.
Ночами він писав довгі сентиментальні романи, патетичні драми, заплутані трагедії та комедії. Щойно завершивши твір, читав його Ользі, й обоє були в захваті. Але ненадовго. Варто було Шоломові написати новий твір — і він ставав шедевром, а попередній блякнув і пропадав у грубці. У вогні загинув не один десяток романів і драм.
Та ні наставник, ні учениця не сумнівалися, що Шолому на роду написано бути письменником. І з цим пов'язували вони плани, мрії і надії. Навіть не думали про можливу розлуку, яка була вже недалеко. Довідавшись про любов юнака до його дочки, старий Лоєв найобразливішим чином прогнав учителя. |
|
Категорія: Інформхвилинка |
Переглядів: 785 |
Додав: ishtukina
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
Контакти
 Наша адреса:
м. Прилуки вул. Ветеранська, 2
Телефон:
(04637)4-41-96
Електронна пошта:
ishtukina@ukr.net
Графік роботи
Працює 8.00 - 17.00
Прийом читачів 9.00 - 16.00
Перерва 12.00 - 13.00
Вихідні субота, неділя
Останній день місяця - санітарний
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
